Вимоги до фото на паспорт за країнами: розмір, голова, фон

Фото на паспорт майже однакові в усьому світі, бо майже всі країни, що видають паспорти, дотримуються одного документа: ICAO Doc 9303. Це специфікація машинозчитуваних проїзних документів, яку публікує Міжнародна організація цивільної авіації, агентство ООН зі штаб-квартирою в Монреалі. Вона визначає, яким має бути портрет, щоб прикордонні шлюзи й системи розпізнавання облич могли зіставити ваше обличчя з чипом у паспорті. Національні правила здебільшого є локальними версіями цього тексту з доданими розміром, висотою голови та кольором фону. Тому фото, яке підходить в одній країні, в іншій зазвичай не проходить лише через геометрію чи колір, а майже ніколи через позу.

Спільна частина коротка. Дивіться прямо в камеру, голова не нахилена й не повернута. Очі відкриті та добре видно, рот закритий, вираз нейтральний. Світло має бути рівним: без тіней на обличчі чи за головою, без ефекту червоних очей і відблисків спалаху на шкірі чи лінзах. Фото має бути кольоровим, різким і свіжим та показувати вас такими, якими ви є сьогодні, тож б’юті-фільтр, згладжування шкіри або заміна фону, що змінює контур волосся, вважається редагуванням. Більше нічого в кадрі бути не повинно.

Свіжість фото — єдине універсальне правило з різними цифрами. США, Австралія та більшість країн ЄС вимагають фото, зроблене протягом останніх шести місяців, а британський паспортний офіс — протягом останнього місяця. Якщо ваша зовнішність відтоді сильно змінилася, все одно зробіть нове фото.

У таблиці нижче наведено опублікований розмір відбитка та фон для паспортів, які шукають найчастіше. Дві країни мають посилання на офіційну сторінку про фото; для решти перевірте вимоги в паспортному офісі чи консульстві перед друком. Максимальний розмір у KB указано лише там, де для цифрового завантаження опубліковано діапазон розміру файлу. Для відбитків обмеження розміру файлу немає, але є правила щодо паперу та якості.

Висота голови — показник, у якому домашні фото помиляються найчастіше. Її вимірюють від низу підборіддя до верху волосся, а не до чола. На фото 35 × 45 мм звичайний діапазон становить 32–36 мм, тобто голова займає приблизно 70–80% висоти. Діапазон у США від 1 до 1 3/8 дюйма на фото 2 × 2 дюйми пропорційно менший, тому обрізане фото за стандартом ЄС виглядає надто тісним для заявки до США, а обрізане фото за стандартом США — надто вільним для Великої Британії.

Індія — випадок, що плутає найбільше, бо там використовують три розміри. Сама заява на паспорт вимагає 35 × 45 мм на білому фоні, що на відсканованих формах записують як 4,5 × 3,5 см, а громадянам Індії для візи до США потрібен американський формат 2 × 2 дюйми. Якщо ви переводите ці розміри в пікселі для завантаження, у посібнику розмір фото на паспорт у см, дюймах і пікселях є таблиці переведення.

Усі країни вимагають однотонний, рівно освітлений фон без тіней, фактури та предметів, але колір не універсальний. США приймають білий або майже білий, тож злегка кремова стіна підійде. Китай вимагає білий і зазвичай відхиляє будь-який помітний відтінок. Індія вимагає білий. Велика Британія просить однотонний кремовий або світло-сірий: так контур блідої шкіри й світлого волосся лишається видимим, тоді як дуже яскравий білий його розмиває. Канада приймає білий або світлий колір, Австралія — білий або світло-сірий. Кілька європейських країн, зокрема Німеччина, здавна віддають перевагу нейтральному світло-сірому, а за деякими старішими національними правилами й у низці візових офісів просили світло-блакитний.

Практична порада: перевірте вимоги саме до документа, який оформлюєте, і виберіть фон, що безпечно вкладається в правило. У конструкторі фото на паспорт опція Фон замінює все, що було позаду вас, на білий, світло-сірий чи синій колір або залишає оригінал, а вибір документа в полі Країна та документ задає для нього звичний колір. Світло-сірий — найбезпечніший єдиний варіант для Великої Британії, Австралії та більшості країн ЄС; білий — для США, Китаю та Індії. Синій тепер здебільшого вимога візових офісів і рідко правило для паспорта.

Окуляри — правило, що найбільше відрізняється між країнами. США припинили приймати фото на паспорт в окулярах 1 листопада 2016 року; їх можна залишити лише з підписаною медичною довідкою, що пояснює, чому їх не можна зняти. Повний перелік вимог США є на сторінці вимоги до фото на паспорт США. Велика Британія просить зняти окуляри, якщо це можливо, а якщо ні — очі мають бути повністю видимі, без відблисків і тонованих лінз. Канада, Німеччина та багато інших країн досі приймають звичайні окуляри за тієї самої умови: прозорі лінзи, жодних відблисків на очах і оправа, що не перетинає очей. Сонцезахисні й тоновані окуляри відхиляють усюди, окрім випадків із медичних причин.

Головні убори, які носять з релігійних чи медичних причин, приймають майже в усіх країнах, якщо обличчя видно повністю від низу підборіддя до верху чола, обидва краї обличчя відкриті й на ньому немає тіні. США вимагають підписану заяву, що головний убір є релігійним одягом, який носять щодня на людях, або довідку лікаря для медичного головного убору. Капелюхи, каптури, навушники та вкладиші не допускаються.

Правила щодо виразу обличчя одноманітніші, ніж здається. Майже всі країни вимагають нейтральний вираз із закритим ротом, бо широка усмішка змінює виміри, на які спирається програма розпізнавання облич. Головний виняток — США: там допускається природна усмішка, поки обидва ока відкриті. Якщо не впевнені, зробіть розслаблене обличчя із закритим ротом, яке підходить скрізь. Щодо одягу уникайте форми та всього, що збігається з кольором фону; колір і вирізи розглянуто в посібнику що вдягнути на фото на паспорт.

У кожній країні для дитини, навіть новонародженої, потрібне окреме фото на паспорт, і майже скрізь для дітей послаблюють правила щодо пози. У Великій Британії дитина до одного року може бути із заплющеними очима, а дитині до шести років не обов’язково дивитися прямо в камеру чи мати нейтральний вираз. США вимагають, щоб дитина була єдиною людиною на фото, з відкритими очима, без рук і пустушки в кадрі. Не послаблюються фон і розмір голови: у кадрі не повинно бути рук, іграшок, пустушок чи плеча батьків, а голова має вкладатися в діапазон країни.

Найпростіший спосіб — покласти дитину на спину на однотонну білу або світло-сіру простирадлo й сфотографувати прямо згори при денному світлі від вікна, без спалаху. Інструмент фото на паспорт для немовляти обрізає знімок за діапазоном голови дитини для вибраного документа, що простіше, ніж вимірювати крихітне обличчя вручну.

Дедалі більше заявок подають онлайн, і до візуальних вимог цифрове фото додає власні: розмір у пікселях, формат файлу та часто діапазон розміру файлу. Цифрова специфікація Держдепартаменту США, яку використовують для онлайн-форм, як-от заява на візу DS-160 і DV Lottery, — це квадратний JPEG від 600 × 600 до 1200 × 1200 px розміром не більше 240 KB. Британський онлайн-сервіс паспортів вимагає щонайменше 600 × 750 px. Онлайн-форма візи до Китаю потребує 354 × 472 px або більше та файл у межах 40–120 KB. Ці перевірки автоматичні, тож фото, яке пройшло б у відділенні, все одно може не завантажитися.

Друковані фото підпорядковуються тим самим візуальним правилам плюс фізичним. Їх потрібно друкувати на фотопапері, а не вирізати з аркуша звичайного паперу, без згинів, розводів чорнила й рамок, і точно в зовнішньому розмірі; зазвичай цьому відповідає фотоательє або домашній друк аркуша з фото 4 × 6 in. Канада досі вимагає два однакові відбитки від комерційного фотографа, із зазначенням назви студії, адреси та дати на звороті. Німеччина пішла далі: з 1 травня 2025 року її паспортні та ID-офіси приймають лише цифрові фото, надіслані сертифікованим фотографом або зроблені на терміналі в офісі, а не паперові відбитки.

Якщо заявку подаєте онлайн, спершу зробіть цифровий файл, а друкуйте пізніше, лише якщо це потрібно. Виберіть документ у полі Країна та документ у конструкторі фото на паспорт і ввімкніть Обмежити розмір файлу, коли портал указує ліміт у KB. Приймаються файли до 95 MB, нічого встановлювати не потрібно, а фото видаляється із сервера через 30 хвилин після обробки.

Фото відхиляють через короткий перелік причин, і в більшості країн вони однакові. Перше місце посідають тіні: на обличчі від верхнього світла або на стіні за головою від спалаху. Далі — неправильний розмір голови, майже завжди через те, що фото обрізали на око, а не за мірками. Потім ідуть відблиски на окулярах, надто старе фото, низька роздільна здатність і все, що схоже на редагування.

Більшість цих недоліків можна виправити вдома з другої спроби. У списку нижче кожній причині відмови відповідає, що змінити, приблизно в порядку частоти. Єдине, що не виправити потім, — освітлення, тож якщо на оригіналі є тінь на обличчі, зробіть нове фото, а не освітлюйте це: освітлена тінь зазвичай виглядає як редагування.